Якщо ви хоч раз бачили, як собака обнюхує іншого пса під хвостом, то знаєте: нюх для цих тварин - головний канал інформації. Але що саме вони там «читають»? Лише стать і стан здоров'я сусіда чи й настрій? Нове дослідження, про яке розповідає American Kennel Club (AKC), дає відповідь: собаки, схоже, здатні вловлювати запах емоцій одне одного.
Дослідники вже довели, що собаки розпізнають емоції людей і навіть чують людський стрес за одним лише запахом. Тож логічно припустити: якщо вони «читають» нас, то тим паче здатні «читати» власних родичів. Перевірити це взялися аспірантка Аліса Ванг і докторка Александра Горовіц із лабораторії когніції собак (Dog Cognition Lab) Барнард-коледжу.
Для експерименту потрібні були зразки запахів, пов'язані з різними емоційними станами. Їх узяли в однієї стерилізованої 5-річної самки-безпородної собаки. «Запах радості» зібрали після двoхвилинної гри з м'ячиком, «запах стресу» - після двoхвилинного підстригання кігтів, а «нейтральний» - після того, як собака кілька хвилин спокійно відпочивала сама. Зразки брали стерильним ватним тампоном: ним протирали слину зі щік і ясен, піт із подушечок лап і біля анальних залоз.
Чи розрізняють собаки емоційні запахи
У першому тесті 43 породисті та безпородні собаки проходили так звану «габітуаційно-дискримінаційну» перевірку. Тварині давали «занудьгувати» одним запахом, а потім пропонували інший. Якщо пес не міг відрізнити їх, він лишався байдужим до нового; якщо відрізняв - виявляв інтерес. Результат: собаки впевнено відрізняли «запах радості» від нейтрального і від «запаху стресу». Це означає, що емоційний стан справді змінює запаховий профіль тварини, і інші пси це помічають.
Чужий стрес виявився заразним
Але розпізнати запах - ще не означає відреагувати на нього. Тож у другому експерименті 24 собаки з початкової групи випадково розподілили на три частини: одні нюхали «запах радості», інші - «запах стресу», а контрольна група - чистий ватний тампон. Кожен пес заходив у невелику кімнату, де були зразок запаху, його власник і незнайомець.
Поведінка тварин показала: собаки, які відчували «запах стресу», трималися ближче до господаря і далі від незнайомця. У них частіше з'являлися ознаки тривоги - притиснуті вуха, облизування губ, позіхання. Дослідники підсумували, що вплив запаху стресу спричинив «передбачувану поведінку прив'язаності», тобто емоції іншої собаки ніби передалися псові. Іншими словами - стрес виявився заразним.
Як зрозуміти, що собака підхопила чужий стрес
Це відкриття має практичне значення для місць, де збирається багато собак: ветклініки, притулки, дог-хотелі, вигульні майданчики й навіть тренувальні майданчики. Всі ці простори можуть бути «заражені» запахом стресу попередніх тварин. Як пояснюють автори дослідження, саме тому ваша собака може нервувати в кабінеті ветлікаря, навіть якщо раніше там ніколи не бувала.
Власникам радять зважати на нюх свого улюбленця. Якщо пес виглядає тривожним без видимої причини, варто звернути увагу на ознаки стресу і, за потреби, забрати його з цього середовища або створити дистанцію від подразника. За потреби з ветеринаром можна обговорити заспокійливі рішення - від жилетів-антистресів до заспокійливих дифузорів.